У що грають ляльки

Увечері Соня й Оленка лягли в ліжечка, заплющили очі й приготувалися дивитись чарівні сни. Але раптом у кімнаті пролунали дивні шерехи. Соня підвелася на лікті та прислухалася. Звуки долинали з іграшкового куточка.

— Що це ще за метушня? — нашорошилися дівчатка і ввімкнули нічник.

В іграшковому куточку сварилися ляльки.

— Я перша взяла чашку! — говорила одна.

— Ні, я! — не погоджувалася інша.

— Я хочу пити чай! — вередувала перша лялька.

— Ні, я більше хочу пити чай! — упиралася друга. Ляльки морщили носики, рюмсали й тупали ніжками. Кожна тягла чашку до себе, і жодна не збиралася поступатися.

— Що це ви робите? — запитала Соня.

— Граємо в людей! — чесно зізналися ляльки.

— Як це? — здивовано глянули на них дівчатка.

— Хіба ви не знаєте? — стенули плечима ляльки. — Усі іграшки мріють бути схожими на людей. Вночі, коли їхні господарі засинають, іграшки уявляють, ніби є людьми, і роблять усе точнісінько як вони.

— Ой, — почервоніла Оленка. Вона раптом впізнала себе в одній із ляльок. — Вони ж зовсім як ми сьогодні!

— А ви не могли б грати в щось тихіше? — запропонувала Соня. Вона також згадала сьогоднішню сварку із сестрою. — Ось учора, наприклад, ми зовсім не сварилися. Пограйте у те, як ми разом дивилися мультики!

— Не можемо! — захитали головами ляльки. — В іграшок дуже коротка пам’ять. Ми пам’ятаємо лише те, що було сьогодні.

Тієї ночі дівчата майже не спали, бо ляльки голосно грали у сварку.

Вранці сердита Оленка, яка не виспалася вночі, вихопила у сестри рушник просто з рук.

— Ти чого! — нагадала Соня. — Хочеш, щоб ми й сьогодні всю ніч не спали? Вони ж знову в нас гратимуть!

— Ой, — схаменулась Оленка, — і справді. Що ж нам робити?

— Будемо потихеньку до-мов-ля-ти-ся! — запропонувала Соня. — Ось дивись: зараз я вмиюся, а потім одразу ти. Добре?

— Добре! — кивнула Оленка.

Після сніданку сестри одночасно потяглися до альбому.

— Гаразд, — поступилася Соня. — Ти на дві секунди раніше руку простягла. Бери ти, а я потім.

Цієї ночі в кімнаті було тихо: іграшки не сварилися, а грали в нову гру — вчилися до-мов-ля-ти-ся!

Кошик
Прокрутка до верху