— А чому в тебе плями? — спитала мавпочка жирафеня. — Вони жахливі! Більше ні в кого таких немає, тільки в тебе!
— Бо він замазура! — скривилася інша мавпочка.
Жирафеня розгублено оглянуло свої боки.
— Плями, плями, плями! — підхопив папуга. — Замазура!
Жирафеняті стало дуже прикро. Йому відразу захотілося втекти далеко-далеко і сховатися від усіх. «Жахливі, жахливі плями, — думав малюк. — Ні в кого більше немає таких, тільки в мене!» Що ж робити? Може, вдасться їх відчистити? Він помчав до річки, але вода лише змила пилюку з його боків, і плями стали ще яскравішими.
«Якщо не виходить їх позбутися, — вирішило жирафеня, — то, можливо, вдасться сховати?»
І воно почало шукати спосіб зафарбувати плями. Спочатку покачалося у траві — плями отримали зелений відтінок, але все одно залишилися помітними. Потім пововтузилося в пилюці. Ні, недостатньо. Може, багнюка замаскує плями? Воно подалося до болота, де жив бегемот, і там гарненько забрьохалося. Ось тепер чудово! Жирафеня схилилося над водою, щоб краще розгледіти своє відображення. З води на нього дивилася дивна коричнева істота, мало схожа на жирафа. Зате плям тепер не було видно. «Ура!» — зраділо жирафеня і побігло показувати мавпам своє нове «вбрання».
Але під палючим сонцем багнюка швидко висохла і перетворилася на товсту кірку.
«Ой!» — подумало жирафеня, коли зрозуміло, що йти стало складно.
— Мамо-о-о! — закричало воно, коли не змогло зробити більше ні кроку.
Мама прибігла тієї ж миті.
— Що з тобою сталося? — спитала вона, побачивши малюка.
— Мавпочки дражнили мене замазурою! — поскаржилося жирафеня.
— І тому ти вирішив ним стати? — здивувалася мама.
— Вони питали, чому в мене плями! — жалібно схлипнув малюк.
— А хіба ти не знаєш, чому в тебе плями?
— Тому що я — жираф? — невпевнено підняло вухо жирафеня.
— Тому що ти — жираф! — посміхнулася мама. — Усі жирафи мають такі плями. Чудові, надзвичайні, дуже гарні! І більше ні в кого таких немає!
Мама відвела малюка до річки й добре відмила. Плями знову прикрашали його боки.
— У мене плями, бо я — жираф! — гордо повідомило жирафеня мавпам. — У всіх жирафів такі! Чудові! І більше ні в кого!